У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
головуючого
Федченка О.С.,
суддів
Кліменко М.Р. і Косарєва В.І.,
за участю прокурора представника цивільного відповідача
Ковтун Н.Я., ОСОБА_1,
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 20 січня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою цивільного відповідача ЗАТ «Харківське АТП-16358» на судові рішення щодо ОСОБА_2,
встановила:
вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 10 липня 2008 року
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянина України, мешканця міста Харкова, працюючого водієм ЗАТ АТП-16358, раніше не судимого,
- засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та на нього покладено обов'язки, передбачені п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.
Постановлено стягнути з ЗАТ «Харківське АТП-16358» на користь ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди - 39119грн. 55коп. та на відшкодування моральної шкоди - по 100000 грн. ОСОБА_3 і ОСОБА_4 кожному.
За апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вирок місцевого суду в частині призначеного засудженому за ч. 2 ст. 286 КК України покарання скасовано колегією суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області та постановлено свій вирок від 18 вересня 2008 року, яким ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, і за цим законом йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за те, що 24 січня 2008 року, близько 19 год., виконуючи свої обов'язки водія ЗАТ «Харківське АТП-16358», він керував технічно справним автомобілем ЗІЛ-431412, який належав ЗАТ, і на перехресті вулиць Північнокавказької та Кибальчича в м. Харкові, виконуючи поворот, порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3-б, 12.1 Правил дорожнього руху тим, що в умовах темного часу доби і ожеледиці не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість та втратив контроль над рухом свого автомобіля, чим допустив його виїзд на тротуар з наїздом на пішохода ОСОБА_5, яка в результаті отриманих травм померла в лікарні 04 лютого 2008 року.
По справі подана касаційна скарга цивільним відповідачем - ЗАТ «Харківське АТП-16358».
За змістом скарги, цивільний відповідач порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_2 в частині вирішення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з направленням справи в цій частині на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства. Своє прохання мотивує тим, що при вирішенні цивільних позовів суд, допустивши істотні порушення кримінально-процесуального закону і не перевіривши його доводів щодо цих позовів про завищений їх розмір, неправильно визначив розмір матеріальної та моральної шкоди, що підлягала стягненню на користь потерпілих, та не навів у вироку підстав свого рішення.
На касаційну скаргу надійшли заперечення від потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_3, які просили судові рішення щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника цивільного відповідача ОСОБА_1, який уточнив касаційні вимоги та, підтримавши касаційну скаргу частково, просив скасувати судові рішення щодо ОСОБА_2 про стягнення на користь потерпілих моральної шкоди з направленням справи в цій частині на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства до місцевого суду, а в частині стягнення матеріальної шкоди судові рішення залишити без зміни, оскільки ця шкода відшкодована потерпілим страховою компанією; думку прокурора про незаконність судових рішень щодо ОСОБА_2 в частині вирішення цивільних позовів потерпілих про відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди, та необхідність їх скасування в цій частині з направленням справи на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК України та правильність призначеного йому апеляційним судом покарання не оспорюються в касаційній скарзі.
Разом з тим, при вирішенні цивільних позовів потерпілих суд не дотримав вимоги закону і постановив рішення, яке не можна визнати законним та обґрунтованим з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 297, 298, 324, 328, 334 КПК України заявлений по справі цивільний позов підлягає оголошенню в судовому засіданні із з'ясуванням ставлення до нього підсудного та цивільного відповідача; надані на підтвердження чи спростування цивільного позову докази повинні бути досліджені, а доводи сторін - перевірені судом та у вироку суду повинні бути наведені підстави для задоволення або відхилення цивільного позову в залежності від доведеності його підстав і розміру.
Ці вимоги закону під час розгляду справи місцевим судом дотримані не були, на що не звернув уваги й апеляційний суд при розгляді апеляцій на судові рішення в цій частині засудженого та цивільного відповідача.
Так, з матеріалів справи видно, що ОСОБА_4 на досудовому слідстві пред'явив до ОСОБА_2 та ЗАТ «Харківське АТП-16358» цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 31000грн., пов'язаної з його витратами на лікування, харчування та поховання дружини ОСОБА_5, а також моральної шкоди в сумі 300000 грн., пов'язаної з її загибеллю в результаті ДТП з вини ОСОБА_2 (а.с. 119)
Аналогічний позов було заявлено сином загиблої ОСОБА_3, який зазначав, що ним витрачено на лікування, харчування та поховання матері 39000 грн., що становило розмір заподіяної йому матеріальної шкоди, та йому завдано моральну шкоду в сумі 200000 грн. (а.с.124).
По справі як цивільний відповідач було залучено ЗАТ «Харківське АТП-16358», яке заперечувало проти розміру матеріальної і моральної шкоди, вважаючи його не підтвердженим відповідними доказами, та просило залучити як цивільного відповідача Страхову компанію «Алькона», якою була застрахована цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ЗІЛ-431412 - ЗАТ «Харківське АТП 16358» перед третіми особами в разі ДТП (а.с. 165- 170).
Як видно з протоколу судового засідання, позовні заяви потерпілих у судовому засіданні не оголошувались, заперечення цивільного відповідача проти позовів судом не досліджувались. Окрім того, визнавши необхідним притягнути цивільним відповідачем Страхову компанію і прийнявши таке рішення (а.с. 201), суд після перерви у судовому засіданні продовжив розгляд справи без участі представника цієї компанії і без оголошення та дослідження наданого ним письмового пояснення (а.с.194-197), за яким стверджувалось про необхідність залучення Страхової компанії до справи як третьої особи, про зменшення розміру відшкодування, заявленого у позовах, і необхідності надання потерпілими певних документів на підтвердження витрат на лікування та поховання ОСОБА_5
Суд зазначене пояснення проігнорував, пославшись на нього у вироку лише в тій частині, в якій вказувалось на неможливість визнання Страхової компанії відповідачем у справі.
Тобто районним судом не були перевірені доводи, висунуті проти цивільних позовів і їх розміру.
Як видно зі справи, позивачі у судовому засіданні своїх позовних вимог не змінювали, а тому суд повинен був вирішити їх позови окремо щодо кожного з позивачів, а не об'єднувати їх вимоги.
Однак місцевий суд у вироку, частково задовольняючи позови про відшкодування матеріальної шкоди, стягнув з цивільного відповідача ЗАТ «Харківське АТП-16358» кошти в сумі 39119 грн. 55 коп. на користь одразу обох потерпілих, а не прийнявши рішення окремо по кожному з їх позовів.
Окрім того, встановивши розмір матеріальної шкоди в сумі 39119 грн. 55 коп. і зазначивши у вироку, що саме такі витрати понесли позивачі на придбання ліків і поховання ОСОБА_5 за наданими ними документами - квитанціями (а.с. 129-137), суд не навів розрахунків, з яких він установив саме такий розмір матеріальної шкоди, та не врахував, що у наданих позивачами і досліджених судом документах містились дані про витрати не тільки на ліки та поховання, а й на купівлю пального, у тому числі й після смерті ОСОБА_5, на оплату послуг мобільного оператора UMC, на купівлю продуктів харчування, блендера, одягу тощо. При цьому суд не з'ясовував і не встановив наявності причинного зв'язку цих витрат з діями ОСОБА_2 і їх наслідками.
Вирішуючи позов у частині відшкодування моральної шкоди і визнаючи необхідним стягнути моральну шкоду на користь кожного позивача у сумі 100000 грн., місцевий суд не мотивував належним чином свого рішення та не навів у вироку підстав, з яких визнав позов у цій частині доведеним саме у зазначеному розмірі.
На ці порушення не звернув уваги й апеляційний суд.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що цивільні позови по справі вирішені незаконно як місцевим, так і апеляційним судом.
Приймаючи до уваги те, що на підставі зазначених рішень відповідач та страхова компанія можуть пред'явити до засудженого позови в порядку регресу, що негативно впливатиме на його становище, а відповідно до вимог ст. 395 КПК України касаційний суд вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого, колегія суддів вважає необхідним скасувати судові рішення щодо ОСОБА_2 як в частині вирішення позовів потерпілих про відшкодування моральної шкоди, про що просить цивільний відповідач, так і в частині вирішення їх позовів про відшкодування матеріальної шкоди з направленням справи в цій частині на новий судовий розгляд до того ж місцевого суду в порядку цивільного судочинства.
При новому розгляді суду належить розглянути справу відповідно до вимог закону та постановити законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
касаційну скаргу цивільного відповідача ЗАТ «Харківське АТП-16358» задовольнити.
Вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 10 липня 2008 року та вирок Апеляційного суду Харківської області від 18 вересня 2008 року щодо ОСОБА_2 в частині вирішення цивільних позовів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди та в порядку ст. 395 КПК України про відшкодування матеріальної шкоди скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд у порядку цивільного судочинства.
Судді :
Федченко О.С. Кліменко М.Р. Косарєв В.І.
